Як змусити батьків сплачувати аліменти

Як змусити батьків сплачувати аліменти

Після розлучення батьків найбільше потерпає той з них, на утриманні якого залишається неповнолітня дитина. На жаль, завжди були і є безвідповідальні батьки, які всіляко намагаються уникнути фінансової підтримки дитини.

Відповідно до законодавства України про права дітей усі питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Той з батьків, який відмовляється надавати утримання на неповнолітню дитину, може бути зобов’язаний судом до сплати аліментів (у перекладі з латинської слово «аліменти» означає «їжа, утримання»).

Проблема ускладнюється, коли боржник не має офіційного доходу, зареєстрованого на нього майна тощо. Нові важелі впливу і стимулювання боржників зі сплати аліментів належно та вчасно виконувати свій обов’язок стосовно утримання дитини прописані у Законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом удосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», прийнятому Верховною Радою у грудні 2017 року. Відтак, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві: виїзду за межі України; керування транспортними засобами; користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, полювання.

До речі, зарубіжний досвід стягнення виплат на утримання дитини свідчить, що в більшості європейських країн розмір аліментів становить у середньому близько 30% від доходу того з батьків, котрий їх сплачує. Наприклад, у Німеччині, якщо один із батьків не виплачує кошти на утримання дитини, держава надає утримуваній стороні аванс по аліментах, який зараховується в борг недобросовісному батьку або матері. Згодом цей борг треба повернути грошима або ж відпрацювати на примусових роботах. У разі неповернення боргу застосовуються різні заходи, наприклад, заборона брати позику в банку.

Вже майже рік, як в Україні діє Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання». За інформацією Міністерства юстиції, документ спрямовано на розвиток інституту відповідального батьківства та підтримку тих батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов'язок. Зокрема, серед нововведень: збільшення мінімального розміру аліментів; накладення додаткових штрафів на суму боргу з аліментів; спрощення процедури виїзду за кордон з тим із батьків, з ким проживає дитина; вдосконалення порядку побачень з дитиною того з батьків, хто з нею не проживає; обмеження щодо перебування боржників на державній службі; кримінальна відповідальність за ухилення від суспільно корисних робіт у вигляді позбавлення волі до 2 років; податкові пільги для сумлінних батьків, які витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні секції і духовний розвиток дитини тощо.

Як повідомили «Урядовий кур’єр» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку 2019 року на урядову «гарячу лінію» надійшло понад 4 тисячі звернень щодо невиконання судових рішень з виплати аліментів на дітей. Кількість звернень (порівняно з 2018 роком за цей же період) збільшилася майже удвічі.

Крім того заявники зверталися з проханням надати роз’яснення щодо визначеного розміру аліментів та довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів для здійснення оформлення допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Роз’яснення, надані у відповідях на звернення, можливо, стануть у пригоді іншим громадянам, яких турбують схожі питання щодо відшкодування заборгованості з аліментів.

Так, жителька м. Жовті Води Дніпропетровської області зателефонувала на урядову «гарячу лінію» та повідомила, що згідно з рішенням міського суду від 10.08.2010 р. її колишній чоловік повинен сплачувати аліменти в розмірі 1/4 доходу на утримання дочки 2007 року народження. Аліменти він не сплачував, станом на грудень 2018 року заборгованість становить близько 60 000 гривень. На момент звернення на урядову «гарячу лінію» сума заборгованості їй не відома. Заявниця просила сприяти у виконанні рішення суду щодо виплати аліментів.

За результатами розгляду звернення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повідомило, що стягнення та перерахування на користь заявниці аліментів, у період з березня 2012 року по грудень 2014 року, проводилось. Заборгованість з аліментів станом на 1 січня 2015 року склала понад 17 тисяч гривень. У зв’язку з відсутністю відомостей щодо місця проживання боржника, державним виконавцем у липні 2019 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області направлено подання про оголошення у розшук боржника.

Заявниця, відповідно до п. 2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189, має право на призначення тимчасової допомоги. Для цього їй потрібно звернутися до відповідного органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання та подати заяву разом з додатком необхідних документів для призначення тимчасової допомоги.

Також подати вказану заяву можливо за допомогою Порталу державних послуг igov.org.ua у розділі «Соціальний захист».

З проханням допомогти у справі виконання рішення суду щодо виплати колишнім чоловіком аліментів на утримання двох дітей (1996 року народження та 2000 року народження) на урядову «гарячу лінію» звернулася жителька Одеси. Відповідно до рішення районного суду Одеської області її колишнього чоловіка було зобов'язано виплачувати аліменти на утримання дітей. Борг з аліментів становить 150 000 гривень. З її слів, працівниками поліції чоловіка було оголошено у розшук та накладено арешт на його два автомобіля, які були продані. Один з автомобілів було знайдено та доставлено на штрафний майданчик. Станом на 10 липня 2019 р. питання щодо виплати аліментів не вирішено.

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області повідомило, що з метою визначення вартості описаного та арештованого автомобіля 1 липня 2019 року державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби винесено постанову про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Водночас, 15 липня до відділу надійшла заява про відсутність претензій до чоловіка стосовно сплати аліментів та погашення у повному обсязі наявної заборгованості та штрафу, накладеного постановою державного виконавця.

За період з 31 липня по 6 серпня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 22 802 звернення, з них телефоном – 21 733, через інтернет – 1 069.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1, Урядова гаряча лінія 1545-2, Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером телефону: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua.
Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію».

Заступником секретаря РНБО став колишній кіберполіцейський
Сергій Демедюк став новим заступником Ради національної безпеки та оборони (РНБО). До цього генерал поліції 3-го рангу займав посаду керівника Департаменту кіберполіції. Рішення...