Комітет з питань охорони здоров’я провів круглий стіл на тему: «Кримінологія та психіатрія»

Комітет з питань охорони здоров’я провів круглий стіл на тему: «Кримінологія та психіатрія»

Комітет з питань охорони здоров’я 22 лютого провів круглий стіл на тему: «Кримінологія та психіатрія», під час якого були обговорені нагальні проблеми і перспективи їх вирішення.

Під час засідання наголошувалося на необхідності реформування кримінальної психіатрії, яка багато в чому дісталася нам у спадок від радянської системи, що часто використовувалася для ізоляції і нейтралізації інакомислячих.

«Наразі умови тримання психічно хворих людей в Україні стали більш людяними, однак у суспільстві ставлення до них змінюється повільно і більшість виступають за їх ізоляцію від суспільства, хоча особи з проблемами з психікою часто виступають жертвами, а не є джерелом насилля», - сказав під час круглого столу голландський правозахисник, виконавчий директор міжнародної організації «Права людини у сфері психічного здоров’я – Федерація Глобальна ініціатива в психіатрії» Роберт ван Ворен.

Він також поінформував, що очолювала ним міжнародна організація реалізовувала в Україні проект із реформування двох психіатричних лікарень, однак він був зупинений. «Радянська психіатрія триває, однак ми готові відновити проект», - зазначив Роберт ван Ворен.

Виконавчий директор міжнародної організації поділився з присутніми досвідом реформування системи психіатричних лікарень у Литві, зазначивши, що основною його метою була переорієнтація системи лікування людей з психічними проблемами з ізоляції на реабілітацію і соціалізацію.

На його думку, в Україні для реформування системи психіатричної допомоги потрібно: навчання персоналу, запровадження системи оцінки ризиків і, виходячи з цього, організація трьох рівнів тримання психічнохворих.

 

Завідувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права досліджень Національної академії внутрішніх вправ України, кандидат юридичних наук, доцент Юрій Левченко, розповідаючи про психіатричні розлади як фактори вчинення кримінальних порушень, назвав основні причини виникнення таких розладів: генетична спадковість, чинники особистісного розвитку, фактори набуті під час життєдіяльності (наприклад, травми), шкідливі звички (наркоманія, алкоголізм).

Психіатр, судовий експерт Сергій Ушенін і своєму виступі звернув увагу на проблеми судово-психіатричної експертизи та кримінології. Зокрема, він зауважив недосконалість законодавства в питанні визначення обмеженої дієздатності. Так, у нормативно-законодавчій базі не представлене поняття посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), яке особливо актуальне в умовах збройної агресії на сході країни, коли подібні психічні розлади спостерігаються у учасників бойових дій.

«Є поняття «сильного душевного хвилювання», однак відсутня методика для діагностики такого стану, що дозволяє використовувати його для невиправданого пом’якшення покарання за кримінальні злочини», - зазначив С.Ушенін.

Провідний науковий співробітник наукової лабораторії з проблем психологічного забезпечення та психофізіологічних досліджень Національної академії внутрішніх справ України, кандидат психологічних наук, професор В’ячеслав Андросюк зупинився на правопорушеннях, вчинених через необережність.

«Закон трактує, що люди, які вчинили правопорушення через необережність є винними, але суспільна думка з цього приводу не однозначна. І, за даними досліджень нашої лабораторії, самі правопорушники підсвідомо не вважають себе винними, хоча на словах і визнають провину в скоєнні ДТП, убивства тощо», - сказав В.Андросюк.

«Статистика показує, хоча частка таких правопорушень становить лише 3% від загальної кількості скоєних злочинів, але кількість жертв зростає. Тому потрібно посилювати відповідальність за злочини, скоєні через необережність», - вважає експерт.

Він також додав, що необхідно запроваджувати відповідальність за небезпечний психіатричний і психологічний впливи.

Під час круглого столу також були обговорені проблеми застосування примусових заходів медичного характеру.

Доцент кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ України, кандидат юридичних наук, доцент Оксана Хабло зокрема зазначила, що законодавством не передбачено ніякої особливої процедури застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, щодо яких вину у скоєнні злочину ще не доведено. На її думку, у таких випадках має бути підтверджена обгрунтованість підозри, а також доведені ризики, що змушують вдатися до застосування примусових заходів.

Учасники дискусії окремо зупинилися на проблемах примусового лікування психічно хворих, серед яких: надто тривалий розгляд таких справ у судах, відсутність супроводу після виходу із закладу примусового лікування, низький рівень матеріального забезпечення психіатричних лікарень і неможливість впливати на умови тримання.

Під час круглого столу також порушувались питання поліцейського піклування щодо осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють реальну небезпеку для оточуючих або для себе. Зокрема, зазначалося, що поліцейські не завжди здатні визначити ступінь психічного розладу, немає чітких нормативно-правових актів і інструкцій, які регулювали б процедуру поміщення в спеціалізовані заклади. Окрім того, не визначене саме поняття «піклування».

Учасники засідання наголошували, що сфера кримінальної психіатрії потребує вдосконалення законодавства і уточнення понять. Зокрема, необхідні зміни в законодавстві для організації обліку психічно хворих і створення єдиного реєстру.

Серед основних проблем, які не дозволяють реформувати систему психіатричної допомоги називалися: нестача кваліфікованих кадрів, обумовлена низькими зарплатами і загалом недостатнє фінансування психіатричних закладів.

Учасники круглого столу підтримали необхідність створення потужної і дієвої соціальної служби, яка взяла б на себе опіку над психічно хворими після виходу із спеціалізованих закладів.

Підбиваючи підсумки засідання, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко подякувала учасниками за надані зауваження і пропозиції і закликала до подальшої співпраці над вдосконаленням законодавства у сфері кримінальної психіатрії.

Вона також зазначила: «Загальне зростання добробуту людей буде слугувати покращенню ситуації і в даній сфері».

Тегі: Круглий стіл «Кримінологія та психіатрія»,Роберт ван Ворен,Заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко
Черговий напад у Львові на громадських активістів (відео).
Сьогодні, 29.03.2019 року громадські активісти Львова провели акцію протесту під стінами Львівської міської ради, з метою привернення уваги громадськості до забруднення міста небезпечними...