ДУЕТ ВІРТУОЗІВ ІЗ ПОЛЬЩІ – НА ВОЛИНСЬКІЙ СЦЕНІ

ДУЕТ ВІРТУОЗІВ ІЗ ПОЛЬЩІ – НА ВОЛИНСЬКІЙ СЦЕНІ
113137 ПЕРЕГЛЯДІВ

Проведення “Польських днів” у рамках музичного фестивалю “Стравінський та Україна” стало вже його невід’ємним атрибутом. Однак і в позафестивальний період Луцьк періодично відвідують майстри мистецтв із сусідньої країни. Меломани нашого міста, напевно, пам’ятають чудові минулорічні виступи Агнєшки Шульц-Бжискої з Любліна та Александри Бубіч-Мойси і Роберта Мойси з Лодзі. 16 листопада цього року у творчому житті Волинської обласної філармонії теж відбувся своєрідний “Польський день”, позаяк на сцені Волинського академічного обласного театру ляльок демонстрували свою майстерність лауреати міжнародних та національних конкурсів Республіки Польща − інструментальний дует “ALDO DUO” у складі Домініка Доміньчака (кларнет) та Олександра Стаховського (баян, акордеон). Цей концерт став можливим за сприяння Національної всеукраїнської музичної спілки та Польського інституту в Києві.

Свій виступ, − після короткого вступного слова ведучої концерту Оксани  Єфіменко, − музиканти почали з “Мурашника” (“Anthill”) − твору відомого польського акордеоніста, педагога і композитора, випускника, а згодом доцента Музичної академії імені Гражини та Кєйстута Бацевичів у Лодзі Лєшека Колодзєйського. Уже в цій композиції розкрилося віртуозність гри Домініка Доміньчака на кларнеті, а Олександра Стаховського – на кнопковому акордеоні (на пострадянському просторі цей інструмент, − як і його російську модифікацію, − звично звуть баяном), акторський талант обох – це помітно в їх умінні “театралізувати” виконання, вдало застосовуючи міміку, бездоганне володіння звуком різної гучності (особливо це відчутно у моментах звучання піаніссімо). Інший твір Л. Колодзєйського – “Animation Movies” (“Мультиплікація”) ще більше зміцнив у слухача уявлення і про композитора, і про виконавців.

Польська музика була також представлена творчістю лауреата численних композиторських конкурсів, професора Славомира Качоровського. Прозвучав його опус “Скерціно”, що вимагав неабиякої майстерності гри, і дует “ALDO DUO” чудово справилися з цим завданням. Особисто для мене однією з ознак віртуозності є створення у слухача ілюзії, ніби музикантам грати легко й просто (“за виграшку”, як колись говорила моя покійна бабуся), і лише після цього враження приходить усвідомлення, якою важкою, копіткою, я б  сказав, “потогінною” є праця не те, що над кожним твором – над кожною музичною фразою з нього, ба навіть над кожною нотою. “Скерціно” стало ще одним підтвердженням цього.

“Фрустрація” Олександра Бриха (на свій превеликий сором, ім’я цього талановитого автора чую вперше, і за правильність транскрипції не ручуся, бо Google переважну більшість моїх запитів проігнорував, перенаправляючи мене то на німецького композитора Макса Бруха, то на відому пісню Сергія Нікітіна “Бріч-Мулла”: єдине, що знайшов – ім’я і прізвище польською мовою і назву твору) прозвучала − відповідно до назви (у психології фрустрація – це збій між бажанням і можливостями), − драматично й емоційно, а музиканти з успіхом показали якраз широчезні (іноді здавалося, що взагалі необмежені) можливості своїх інструментів, отже, фрустрації як такої ні в них, ні у слухачів не виникло – був лише взаємообмін позитивною енергією.

“ALDO DUO” – дует яскраво національний, але ця обставина зовсім не є перепоною для універсалізму, для засвоєння і виконання кращих зразків мистецтва інших народів. І тут Домінік Доміньчак та Олександр Стаховський теж – на висоті, позаяк уміють передати особливості музичної культури етносу, до якого належить той чи інший композитор, як, зрештою, і жанру в якому виконано твір. За приклад можуть слугувати хоча б два угорські танці Режьо Кóкаї, позначені яскравим колоритом народу, що дав світові Ференца Ліста, Белу Бартока, Золтана Кóдаї та ін. Під час виконання цих танців особливо вирізнялася партія кларнета – підтримувана партією баяна, вона несла основне смислове навантаження, кожним штрихом підкреслюючи саме народний, угорський характер творів.

Україну в концертній програмі представляла “Гуцульська мозаїка” всесвітньовідомого, не побоюся сказати, легендарного композитора, диригента, баяніста Володимира Рунчака. Саме цьому Маестро від Бога належить ідея проведення концерту “ALDO DUO” в Луцьку (адже Володимир Петрович – лучанин). Твори В. Рунчака неодноразово виконувались на міжнародних фестивалях у Великій Британії, Німеччині, Хорватії, Угорщині, Чехії тощо, звучать на багатьох фестивалях і концертах сучасної музики в Україні та за кордоном, видаються і записуються в Німеччині, Італії, США. 2005 року Міністр культури Республіки Польща Рунчака нагородив композитора польською відзнакою в галузі культури − L’ordre du merite culturel (Орденом за культурні заслуги).

“Гуцульська мозаїка” Володимира Рунчака стала, по суті, кульмінацією концерту.  Віртуозним, темпераментним виконанням, точною передачею нюансів західноукраїнського мелосу музиканти “вимальовували” доволі зримі образи – ніби демонструвався фільм із життя гуцулів. Іноді важко було повірити, що виконавців усього лиш двоє – складалося враження, що на сцені цілий оркестр. Варто було бачити момент, коли по закінченні композиції слухачі стоячи аплодували гостям із Польщі, раз у раз вигукуючи “браво”! А після концерту навіть вдалося почути від однієї зі слухачок: “Аж танцювати хотілося!” Упродовж усього концерту впадала у вічі ще й неабияка зовнішня схожість Домініка Доміньчака та Олександра Стаховського – ніби братú. А що, музична спільнота – це справжнє братство…

Завершилося дійство на джазовій хвилі −  блюзом славетного американського композитора з україно-єврейськими коренями Джорджа Гершвіна. Ведуча Оксана Єфіменко побажала музикантам подальших творчих успіхів та запросила слухачів на нові концерти Волинської обласної філармонії.

 

Ігор БЕРЕСТЮК

 

 

 

 

 

Німецькі квоти на українські перевезення збільшені
Наступного року квота із боку Німеччини на перевезення українцями транспортних засобів буду збільшена до 90 тисяч дозволів. Засідання Змішаної Комісії з питань міжнародних...